***
я знаю тебе
я можу впізнати
стукіт підборів інфузорій туфельок
у тебе під нігтями
***
ці палаючі кущі пустелі промовляють до мене
а я дивлюсь у саме серце кавуна і освячуюсь
***
як давно молиться богомол?
***
в передчутті дощу
асфальт чорніє від злості
аж повниться темними цятками
і скрапує у піднебесся
***
кімната заросла павуками
вона завагітніла пилом
мене не було дві неділі
***
Ти пропонуєш мені руку і хрест
Ну як я відмовлю Тобі?
***
не шкодуйте робота
жовтогарячі (це не метафора) сльози металу
спалять вам пальці
коли вони висихають
стають сірими й твердими
не втерти ніяк
хіба молотком та зубилом
але ж це вже зовсім ні в які
чи не тому куємо
доки плачеться?!
***
в маршрутці
беззубий старець смокче льодяники вічності
плямкає прицмокує каже що це там за вікном
я знову проїхав свою зупинку
***
дорога -
ті по кому можна
йти
***
жінки малюють полотна сльозами
***
читання викликає потенцію
***
розкажи мені хто ти і звідки?
від яких вітрів прибула?
хто тебе одягає у тигрові шкіри?
які вина у трюмах твого корабля?
що забула у місті вогнів?
купуєш? продаєш? продаєшся?
вишукуєш лице своєму страху?
до скількох найбільше рахувала подумки?
де грань твоєї самотності?
куди біжиш під монотонне цокання дощу
мокрою бруківкою вулиць
лискучою лускою мертвої риби?
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Читаю я це все
Та думку гадаю,-
Хвороби процеси?
Чи хто його знає?
Чому йому,Боже,
Ти розум не дав?
Нікому не гоже
Щоб він не писав.
Хай гріх цей покине
Й поезію вчить;
Без цього загине
та в пекло влетить. Комментарий автора: Такого палкого пошановувача у мене ще не було.
Маю надію, твоя емоційність не фіктивна і краплі поту справді падають тобі на клавіатуру, коли ти пишеш подібні алюзії.
?
2008-11-20 22:14:52
***
читання викликає потенцію
Це відносно Вашої писаніни? Комментарий автора: ні. це відносно читання.
хоча у кожного своя відносність.
Мыкола Калинин
2011-08-14 09:18:54
Цікаві думки!
У рядку "мене не було дві неділі" мабуть таки автор мав на увазі "два тижні"?
А в "не шкодуйте робота", здається, якісь рядки повипадали. У всякому разі я не зрозумів при чому тут "робот" (може "не шкодуйте роботи"?
А потім "але ж це вже зовсім ні в які" це за задумом автора незакінчена фраза?
А взагалі про жовтогарячі сльози металу -- супер! Аж хочеться цю ідею реалізувати у вигляді сонета, коли автор не заперечує :)
А на критику дописувачів не ображайтеся, а краще зважайте, бо ж "лучше горькая, но правда, чем приятная, но лесть!" Або "бойся не того, кто сказал неподумавши, а того, кто подумавши не сказал". Чи не так?
Дай Боже вам натхнення, шановний!
Калінін Микола
2011-10-25 20:51:04
А я таки написав дещо під впливом Андрієвого "робокоплачу". Кому цікаво - див. коментар до поезії Андрія "Робокоплач". Прямо по-донєцкі: "парєнь сказал - парєнь сдєлал!" :)
Против Троицы. (2008) - Сергей Дегтярь Это произведение рождалось тогда, когда я переосмысливал догмат троицы и хотел верить только в Единого Бога - Вс-вышнего. Я думал, что не могу и не хочу больше оставаться в противоречиях и не хотел разделяться в христианстве. Это было, наверное, подготовкой к тому, что в дальнейшем мне придётся покинуть христианство, чтобы не страдать за одних и не быть в противоречиях с другими. Ведь известно всем, что в христианстве много течений. Одни признают Бога в единственном числе, а другие - во множественном. В пятидесятничестве я впервые задумался кому нужно молится, а кому не следует. Но, так получалось, что я молился то одному, то второму, то третьему. Каждое из лиц претендовало на свою исключительность и божественность. Я боялся обидеть то одного, то другого, то третьего. Во мне была путаница. Я хотел, чтобы Бог был единственным, но, христианство преподносило непонятное учение о трёх лицах, но одном Боге. Я не хотел противоречий. Я думал, что должен быть Единственный Вс-вышний, но мне говорили, что Отец и Сын и Святой Дух - равны во всём, поэтому Я молился им, а не Ему. С 1996 года по настоящее время я изучил практически все конфесии в христианстве. Я двигался к Богу в познании всех трёх и в результате этого прошёл немало учений. Мне всё это так надоело, что сейчас я не хочу более думать обо всём этом.
Я больше не хочу говорить о Троице и лицах в ней. Мне нужен лишь один Вс-вышний. Пусть Он будет моим оплотом спасения в этом мире.
Я покинул христианство и больше не хочу в него возвращаться. В нём много противоречий. Лучше уж ощущать себя не знающим ничего, кроме Христа распятого, как говорил ап. Павел.
